Книга Суддів 4 UMT

1. Ізраїльтяни після смерті Егуда знову чинили зле в очах Господніх.

2. Отож Господь дозволив царю Явіну ханаанському захопити їх. Царював він у місті Хазор. Воєначальником його війська був Сісера, який жив у місті Харошет-Хаґґоїмі.

3. І от ізраїльтяни почали молити Господа про допомогу, бо мав Сісера дев’ятсот залізних колісниць, він жорстоко гнобив ізраїльтян протягом двадцяти років.

4. На той час суддею Ізраїлю була пророчиця Дебора, дружина Лаппідотова.

5. Вона сиділа під пальмою Дебори, між Рамою та Бетелом у горах Ефраїмових. Ізраїльтяни прийшли до неї просити поради.

6. Вона ж покликала до себе Варака, сина Авіноамового з Кедеша, що в землях Нафталі. І сказала вона йому: «Чи не Господь, Бог Ізраїлю, наказав: „Піди й стань на горі Тавор і візьми з собою десять тисяч чоловіків з колін Нафталі та Завулона.

7. Я приведу Сісеру, воєначальника війська Явінового, разом із його колісницями та військом до річки Кішон. І Я віддам їх у твої руки?”»

8. Варак відповів їй: «Якщо ти вирушиш зі мною, я піду. Якщо ти не підеш зі мною, то й я не піду».

9. Вона сказала: «Я напевне піду з тобою, та знай, що тоді не тобі дістануться почесті переможця, тоді Господь віддасть Сісеру в руки жінці». І Дебора встала й пішла з Вараком до Кедеша.

10. Варак скликав військо з людей Завулона та Нафталі до Кедеша і десять тисяч воїнів пішли з ним, також пішла з ними й Дебора.

11. Хевер кенітський залишив кенітів, нащадків Ховава, Мойсеєвого тестя. Він розкинув табір у діброві Цаананнім, недалеко від Кедеша.

12. Сісері доповіли, що Варак, син Авіноама піднявся на гору Тавор.

13. Сісера зібрав усі свої колісниці — дев’ятсот залізних колісниць, і всіх воїнів свого війська від Харошет-Хаґґоїма до річки Кішон.

14. Тоді Дебора сказала Вараку: «Уперед! Це день, коли Господь допоможе тобі розбити Сісеру. Чи ж не Господь ітиме поперед вас?» І Варак повів із гори Тавор військо у десять тисяч чоловік.

15. Коли Варак атакував, Господь вселив жах у Сісеру, в його колісниці та його воїнів. Сісера кинув свої колісниці і втік пішки.

16. Варак переслідував колісниці й військо аж до Харошет-Хаґґоїма. Вся армія Сісери була знищена вщент. Ніхто не залишився в живих.

17. Сісера пішки втік до намету Яель, дружини кенійця Хевера, бо між царем Явіном хазорським та родом Хевера кенітського був мир.

18. Яель вийшла назустріч Сісері. Вона сказала йому: «Мій володарю, заходь, заходь до мене. Не бійся». То він зайшов до її намету, й вона накрила його килимом.

19. Потім він звернувся до неї: «Будь ласка, дай мені напитися, у мене така спрага». І вона відкрила бурдюк з молоком, дала йому напитись і знову накрила його.

20. Тоді він знову до неї погукав: «Стань на вході в намет і, якщо хтось підійде й спитає тебе: „Чи є хто тут?” — відповідай: „Немає”».

21. Втомлений, Сісера міцно спав, а Яель, жінка Хевера, взяла кийок, що підтримував намет, узяла молоток, тихенько підійшла до нього, приклала той кийок до його скроні, і ввігнала так, що той кийок ввійшов аж у землю. Отак Сісера помер.

22. А тут саме підійшов Варак, який розшукував Сісеру, і Яель вийшла йому назустріч. Вона сказала: «Заходь, я покажу тобі того, кого ти розшукуєш». Він увійшов до намету й побачив мертвого Сісеру з кийком у скроні.

23. Отож того дня Господь підкорив царя Явіна ханаанського ізраїльтянам.

24. І влада ізраїльтян міцніла й міцніла, і вони геть знищили царя Явіна ханаанського.