Книга Суддів 8 UMT

1. Тоді люди коліна Ефраїмового звернулися до Ґідеона: «Що ж ти зробив із нами? Чом ти не покликав нас, коли йшов битися проти мидіанців?» Вони люто сварили його.

2. Ґідеон відповів їм: «Що я зробив порівняно з вами? Навіть ті ґрона, що залишаються після збору врожаю винограду на лозі, їх у коліна Ефраїмового більше і вони кращі, ніж увесь урожай мого коліна.

3. Бог віддав у ваші руки мидіанських воєначальників Орева та Зеева. Що ж міг я зробити порівняно з вами?» Коли ж він сказав їм таке, вони перестали сердитися на нього.

4. Коли Ґідеон перейшов Йордан зі своїми трьомастами воїнами, вони були дуже виснажені й голодні.

5. Він попросив мешканців міста Суккота: «Будь ласка, нагодуйте моїх людей, вони знесилені від голоду. Я переслідую мидіанських царів Зеву та Залмуна».

6. Але правителі міста Суккота відповіли йому: «Хіба ти вже захопив Зеву чи Залмуна, що ми повинні годувати твоїх воїнів?»

7. Ґідеон сказав: «Якщо так, то коли Господь віддасть Зеву та Залмуна в мої руки, то заб’ю я в тіла ваші пустельні колючки та шипшину».

8. Звідти пішов він до міста Пенуел, і звернувся з тим самим проханням, але пенуельці відповіли точнісінько те саме, що й мешканці Суккота.

9. То Ґідеон сказав також і мешканцям Пенуела: «Як повернусь я з перемогою, то зруйную цю башту».

10. Зева та Залмун перебували в місті Каркорі із п’ятнадцятьма тисячами воїнів зі східняків, що лишилися в живих. Сто двадцять тисяч полягли в боях.

11. Тож Ґідеон пішов Кочовим Шляхом на схід від міст Ноби та Йоґвеги й напав на їхнє військо. Вони ж нападу не чекали.

12. Зева та Залмун повтікали, але Ґідеон переслідував їх і схопив цих двох мидіанських царів Зеву та Залмуна, а серед їхнього війська почалася паніка.

13. Ґідеон, син Йоаша, повертався з битви через гірський перевал Херес.

14. Він захопив юнака, одного з мешканців Суккота. Ґідеон допитав його, і той склав для нього список сімдесяти семи старійшин та вождів Суккота.

15. Тоді Ґідеон прийшов до жителів Суккота і сказав: «Ось Зева та Залмун. Ви насміхалися з мене й говорили: „Чому ми маємо годувати твоїх виснажених воїнів, якщо ти не захопив Зеву та Залмуна?”»

16. І він узяв старійшин міста і бив їх пустельними колючками та шипшиною.

17. І зруйнував він башту в Пенуелі й повбивав мешканців міста.

18. Тоді спитав він Зеву та Залмуна: «Що то за люди були, яких ви повбивали на горі Тавор?» Вони відповіли: «Кожен із них був, як ти. Вони виглядали як царські сини».

19. Ґідеон сказав: «То були мої брати, сини моєї матері. Бог свідок, якби ви не повбивали їх, я не вбив би вас».

20. Тоді він звернувся до Єтера, старшого свого сина: «Іди й убий їх!» Але хлопчина був іще дуже молодий, він злякався і не підняв меч.

21. Тоді Зева та Залмун сказали: «Іди й сам убий нас! Якщо ти справжній чоловік, то в тебе вистачить сили». Отож вийшов Ґідеон і вбив Зеву та Залмуна. Він забрав прикраси в формі півмісяця з верблюжих ший.

22. Тоді ізраїльтяни звернулися до Ґідеона: «Царюй над нами і ти, і сини твої, і внуки також, бо врятував ти нас від мидіанців».

23. Ґідеон відповів їм: «Я не буду царювати над вами, і син мій не буде. Господь правитиме вами».

24. Тоді Ґідеон сказав їм: «Хочу вас попросити: нехай кожен із вас дасть мені по одній сережці зі здобичі своєї». (Оскільки вороги їхні були купці й мали золоті сережки).

25. Вони відповіли: «Звичайно, ми віддамо тобі все, що ти просиш». Отож розклали вони плащ, і кожен кинув туди по одній сережці зі своєї здобичі.

26. За вагою ті золоті сережки, які він попросив у них, становили тисячу сімсот шекелів. Крім того, вони додали золоті прикраси у формі півмісяця, підвіски та пурпуровий одяг, що його носили царі мидіанські, а також ланцюги, що прикрашали шиї їхніх верблюдів.

27. І зробив Ґідеон із того золота ефод і помістив його у своєму місті Офрі. І всі ізраїльтяни почали поклонятися ефоду. І так виявили невірність Богу. Так ефод став пасткою для Ґідеона та його родини.

28. Отож мидіанці підкорилися владі ізраїльтян і не завдавали їм більше ніякого клопоту. І мир панував на землі сорок років, поки живий був Ґідеон.

29. Єруваал (тобто Ґідеон), син Йоаша, повернувся до своєї оселі.

30. У Ґідеона було сімдесят синів, бо мав він багато жінок.

31. Його наложниця, яка жила у Сихемі, також народила йому сина на ім’я Авімелех.

32. Отож, Ґідеон, син Йоаша, помер у глибокій старості. Поховано його було в могилі Йоаша, його батька, у місті Офрі, де мешкала родина Авіезера.

33. Як тільки Ґідеон помер, ізраїльтяни знову зрадили Бога й почали поклонятися Ваалам. Вони зробили богом своїм Ваал-Верита.

34. І забули ізраїльтяни Господа, Бога свого, який звільнив їх від усіх ворогів, що їх оточували.

35. І не виявили вони пошани до родини Єруваала (тобто Ґідеона), не зважили на все те добре, що той зробив для Ізраїлю.