Плач Єремії 5 UMT

1. Згадай, о Господи, що сталося із нами. Глянь, подивися на наругу нашу.

2. Наш спадок, землю, віддано чужинцям, оселі наші — зайдам.

3. Осиротіли ми, безбатченками стали, і наші матері, немов вдовиці.

4. Ми маємо платить за воду, що п’ємо. Ми платимо за дрова, щоб палити.

5. Нас переслідують аж до самої смерті, ми вже знесилені, немає нам спочинку.

6. Домовилися ми з Єгиптом й Ассирією, щоб мати вдосталь хліба.

7. Батьки грішили наші, та мертві вже вони, а ми спокутуємо провини їхні.

8. Раби керують нами, з-під влади їхньої ніхто нас не звільнить.

9. Ми ризикуємо життям, щоб хліб собі добути, бо загрожує нам меч в пустелі.

10. Аж шкіра розпалилася, мов піч, бо голод нас пече палючий.

11. Жінок знечещено в Сіоні, дівчат зґвалтовано в містах Юдеї.

12. Князів підвішено за руки, ніхто старійшин наших не шанує.

13. Найкращі з юнаків тягають жорна, юнь спотикається від непосильного труда.

14. Старі при брамі більше не сидять, а молодь більше музики не грає.

15. Скінчилось наше щастя, перетворились наші танці на жалобу.

16. Корона наша впала, горе нам, бо грішні ми.

17. Тому заслабли наші серця, та очі наші морок вкрив.

18. Лисиці нишпорять по пустці, що була Сіоном.

19. О Господи, повіки правиш Ти, престол Твій житиме із покоління в покоління!

20. Чому ж Ти нас постійно забуваєш? Чому Ти кинув так надовго нас?

21. Візьми нас, Господи, назад до Себе, щоб повернутися змогли ми, нам віднови колишні дні.

22. Невже Ти зовсім нас відринув, невже Ти завжди будеш гніватись на нас?