Logo
🔍

Левит 17 UTT

«

1. Господь промовив до Мойсея, кажучи:

2. Промов до Аарона, до його синів та до всіх синів Ізраїля і скажи їм: Ось що звелів Господь, мовлячи:

3. Якщо якийсь чоловік з ізраїльських синів заріже теля, вівцю чи козу в таборі, чи то заріже їх поза табором,

4. а не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести їх у всепалення або в [жертву] спасіння Господу, щоб були прийнятні на приємні пахощі, чи заріже їх поза його межами й не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести в дар Господу перед Господнім наметом, — то тому чоловікові буде зараховано кровопролиття; він пролив кров, — тож нехай та душа буде вигублена зі свого народу.

5. Це — щоб ізраїльські сини приносили свої жертви, які вони різатимуть у полях, — вони приноситимуть їх Господу до входу в намет свідчення, до священика, і жертвуватимуть їх Господу як жертву спасіння.

6. А священик нехай виллє кров довкола на жертовник перед Господом, при вході в намет свідчення, і принесе жир на приємні пахощі Господу.

7. І хай вони більше не приносять своїх жертв марним ідолам, йдучи слідом за якими, вони чинять розпусту. Це буде вам вічним законом для ваших поколінь.

8. Далі скажеш їм: Кожна людина з ізраїльських синів чи із синів захожих, що проживають серед вас, яка звершуватиме всепалення чи жертву,

9. і не принесе їх до входу в намет свідчення, щоб звершити їх для Господа, — така людина буде вигублена зі свого народу.

10. Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вживатиме в їжу якусь кров, — Я зверну Своє обличчя проти такої душі, що вживає в їжу кров, і вигублю її з-посеред її народу.

11. Бо душа кожного тіла — це його кров, — тож Я дав її вам, щоб на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо його кров є викупленням за душу.

12. Через це Я сказав ізраїльським синам: Жодна душа з-поміж вас хай не вживає в їжу кров, і захожий, який проживає серед вас, також хай не вживає в їжу кров.

13. Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вполює дичину, — звіра або птаха, який їсться, — нехай випустить з нього кров і засипле її землею.

14. Бо душа кожного тіла — це його кров. Тому Я сказав ізраїльським синам: Не вживайте в їжу кров з ніякого тіла, бо душа кожного тіла — це його кров. Кожний, хто її споживає, буде вигублений.

15. Кожна душа з корінних жителів чи із захожих, яка їстиме мертвечину чи здобич хижака, нехай випере свій одяг і помиється водою, — і до вечора буде нечистою, а тоді стане чистою.

16. Якщо ж вона не випере одягу й не помиє тіла водою, то візьме на себе гріх.

»