Левит 2 UTT

1. А коли якась душа приноситиме в дар Господу [хлібну] жертву, то нехай його даром буде питльоване борошно; нехай він поллє на нього олії, покладе на нього ладану — це є [хлібна] жертва —

2. і принесе до синів Аарона, священиків. А священик, набравши з неї повну пригорщу питльованого борошна з олією та весь її ладан, покладе це на жертовник, як її пам’ятну частку. Це — жертва, приємні пахощі для Господа.

3. А решта з [хлібної] жертви нехай буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх жертв.

4. Коли ж він приноситиме в дар [хлібну] жертву, спечену в печі, то нехай принесе прісні хліби з питльованого борошна, замішені на олії, чи прісні коржі, змащені олією.

5. Якщо ж твій дар — [хлібна] жертва, приготована на сковороді, то нехай вона також буде прісна, з питльованого борошна, замішеного на олії.

6. Розломиш їх на шматки та поллєш на них олії. Це є [хлібна] жертва Господу.

7. Якщо ж твій дар — [хлібна] жертва, приготована на вогнищі, то нехай і вона буде приготована з питльованого борошна на олії.

8. Тож він принесе Господу [хлібну] жертву, яку приготує з тих складників, — принесе її до священика. І, наблизившись до жертовника,

9. священик надбере дещо з [хлібної] жертви, як її пам’ятну частку, і покладе священик це на жертовник. Це — [вогняне] приношення, приємні пахощі для Господа.

10. А те, що залишиться з [хлібної] жертви, буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх [вогняних] приношень.

11. Жодної [хлібної] жертви, яку б ви не принесли Господу, не готуйте із закваскою. Адже ніякої закваски й ніякого меду не можна приносити у [вогняне] приношення Господу;

12. можете приносити їх як дар первоплоду Господу, а на жертовник, як приємні пахощі Господу, хай вони не покладаються.

13. Кожен дар вашої [хлібної] жертви нехай буде посолений сіллю. Не залишите ваших жертвоприношень без солі Господнього завіту; на кожному вашому дарі принесете Господу, вашому Богові, солі.

14. Якщо ж ти приноситимеш Господу [хлібну] жертву перших плодів, то принесеш нові прожарені потовчені зерна у [хлібну] жертву перших плодів Господу.

15. Поллєш на неї олії й покладеш на неї ладану. Це є [хлібна] жертва.

16. А священик принесе, як її пам’ятну частку, дещо із зерен з олією та весь її ладан. Це — [вогняне] приношення Господу.