Левит 22 UMT
1. І мовив Господь Мойсею:
2. «Скажи Ааронові та його синам, щоб шанували вони святині дітей Ізраїлю, присвячені Мені, щоб не поганили святе ім’я Моє. Я є Господь.
3. Скажи їм: „Віднині, якщо хтось із ваших нащадків, маючи скверну на собі, наблизиться до святинь, які діти Ізраїлю присвятили Господові, того видалять від Мене. Я є Господь.
4. Якщо хтось із Ааронових нащадків матиме болячку на тілі або течу, він не їстиме святого, доки не стане чистим. Якщо хтось торкнеться чогось, що стало нечистим від мертвого, чи якщо в нього вилив сім’я,
5. або якщо він торкнеться плазуна, від якого стане нечистим, або будь-якої людини, що якось зробить його нечистим,
6. то, торкнувшись того, буде нечистий до вечора і не повинен їсти святинь, аж поки не викупається у воді.
7. Коли ж зайде сонце, тоді він очиститься. І тоді може їсти святині, бо то його їжа.
8. Він не повинен їсти ні м’яса здохлих тварин, ані роздертих звіром, щоб не осквернитися цим. Я є Господь.
9. Вони мусять дотримуватися Моїх правил, щоб не взяти гріх на себе й не вмерти в ньому за те, що порушили Мої закони. Я Господь, Який зробив їх святими.
10. Ніхто сторонній не повинен їсти святині. Святині не повинен їсти ні той, хто в гостях у священика, ні наймит його.
11. Якщо ж священик придбає раба за свої гроші, той може їсти це, а також раб, що народився в його домі, можуть їсти їжу його.
12. Якщо священикова дочка вийде заміж за чужого, то вона не може їсти нічого святого.
13. Якщо священикова дочка стане вдовою чи розведеною, не матиме дітей і повернеться в дім свого батька, де жила, коли була молодою, то вона може їсти батьків хліб. Але сторонній не може їсти хліб його.
14. Та якщо хтось мимоволі з’їсть святе, він мусить сплатити священику за святу їжу, ще й п’яту частину поверх того віддати священику.
15. Священики самі не повинні поганити святі дари дітей Ізраїлю, що ті приносять Господу,
16. щоб не накликати на самих себе провину, яка потребує жертви відшкодування, коли вони їдять святе. Бо Я є Господь, Який освячує їх”».
17. І мовив Господь Мойсею:
18. «Скажи Ааронові та синам його, а також усім дітям Ізраїлю: „Коли хтось із родини Ізраїлю чи з чужинців, що живуть в Ізраїлі, принесе чи то з обітниці якоїсь, чи з доброї волі жертву всеспалення Господу,
19. то мусить бути самець без вади з великої худоби, овець чи кіз. Це дістане вам ласку від Бога!
20. Не приносьте в жертву нічого, що має ваду, бо не дістанете ласку через нього.
21. Коли хтось приносить мирну жертву Господу й бере зі стада або отари своєї, і робить це чи то з обітниці якоїсь, чи з доброї волі, то воно мусить бути без вади, щоб дістати ласку. Ніякої вади не повинно воно мати.
22. Не приносьте в жертву Господу нічого сліпого, ні скаліченого, ні спотвореного, ні враженого сверблячкою, ні паршивого. Не кладіть нічого такого на вівтар як дар Господу.
23. Можеш Господу жертвувати як добровільну жертву бичка чи ягня низькоросле або криве, але в обітницю воно не принесе ласки.
24. Не приносьте в жертву Господу ніякої тварини, в якої побиті, розчавлені, відбиті або відірвані яєчка. Не робіть цього на своїй землі.
25. Не беріть таких тварин і від чужинця, щоб приносити в дар Господу вашому, бо на них вада або недолік. Бог не прийме їх від вас”».
26. І мовив Господь Мойсею:
27. «Коли народиться бичок чи ягня, чи козеня, воно мусить залишатися зі своєю матір’ю протягом семи днів. На восьмий день і потім воно буде бажане, прийняте як жертва, дар Господу.
28. Не забивайте ні корови, ні вівці з їхньою дитиною одного й того ж дня.
29. Коли приносите жертву подяки Господу, робіть це так, щоб дістати ласку через неї.
30. З’їжте її того ж дня й не залишайте нічого до ранку. Я є Господь.
31. Дотримуйтесь заповідей Моїх і виконуйте їх. Я є Господь.
32. Не поганьте Моє святе ім’я. Народ Ізраїлю мусить пам’ятати, що Я святий. Я є Господь, Який освячує вас,
33. Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб стати вашим Богом. Я є Господь».