Левит 27 UTT
1. Господь промовив до Мойсея, кажучи:
2. Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,
3. то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою;
4. відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм.
5. А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм.
6. А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми.
7. Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм.
8. Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.
9. А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим.
10. Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.
11. Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком,
12. і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде.
13. А якщо власник буде викупляти її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.
14. Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде.
15. Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.
16. Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла.
17. Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості.
18. Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято.
19. Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його.
20. Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його;
21. а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика.
22. Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості,
23. то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу.
24. А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.
25. Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.
26. А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні.
27. Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його, то нехай воно буде продане за його вартістю.
28. Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа.
29. І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий.
30. Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа.
31. Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його.
32. І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом, буде святим для Господа.
33. Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.
34. Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.