Левит 3 UMT

1. Якщо чоловік приносить Господу мирну жертву, то нехай це буде бичок, чи корова зі стада, але ця тварина повинна бути без вади.

2. І хай покладе руку на голову своєї жертви й заб’є її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини, священики, мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків.

3. Тоді нехай принесе з мирної жертви як дар Господу жир, що вкриває нутрощі, і жир, що навколо нутрощів,

4. і обидві нирки й жир, що навколо них, нижче м’язів спини, а також кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками.

5. І спалять це Ааронові сини на вівтарі разом із жертвою всеспалення, що на дровах у вогні. Це дар, пахощі, приємні Господу.

6. Якщо він приносить мирну жертву Господу зі своєї отари, то мусить принести в жертву самця або самицю без вади.

7. Якщо з овець він приносить жертву свою, то нехай поставить її перед Господом.

8. І мусить покласти руку на голову своєї жертви й заколоти її біля входу до намету зібрання. І Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків.

9. Потім хай принесе весь жир з мирної жертви як дар Господу. Це той жир, що відрізається від хребта, і той, що вкриває нутрощі і жир, що навколо них,

10. обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. Він мусить видалити її разом із нирками.

11. І спалить це священик на вівтарі як поживу, як їстівну жертву, як дар Господу.

12. Якщо він приносить у жертву козла, то мусить поставити його перед Господом.

13. Тоді нехай покладе руку йому на голову й заколе його перед входом до намету зібрання, а Ааронові сини мусять покропити кров’ю вівтар з усіх боків.

14. І мусить він принести з нього жертву всеспалення Господу — жир, що вкриває нутрощі, і весь жир, що навколо них,

15. обидві нирки й жир, що навколо них і нижче м’язів спини, і кращу частину печінки. І мусить він видалити її разом з нирками.

16. І спалить це священик на вівтарі як поживу, як жертву всеспалення — приємні пахощі. Весь жир належить Господу.

17. Це настанова на віки вічні для ваших поколінь і всіх ваших осель: „Не їжте ніякого лою, ані якої крові”».