Левит 4 KUL

1. І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих так:

2. Коли яка душа согрішить ненароком проти которої заповідї Господньої, і зробить що небудь, чого не годиться робити,

3. Коли сьвященник помазаний согрішить і дасть привід людям, то за гріх свій, яким согрішив, нехай принесе бичка без скази як жертву за гріх Господеві.

4. І приведе він бичка до входу в соборний намет, і положить руку свою на голову бичкові, та й заколе бичка перед Господом.

5. І возьме сьвященник помазаний бичкової крові, та й внесе до соборного намету;

6. І вмочить сьвященник пучку свою в кров і бризне сїм раз перед Господом, перед завісою сьвятинї.

7. І положить сьвященник крові на роги кадильного жертівника перед Господом, що в соборному наметї, а всю кров з бичка виллє до підніжка жертівника всепалення, що коло входу в соборний намет.

8. А ввесь жир бичка жертви за гріх повиймає з його; ввесь жир, що вкриває тельбухи, і ввесь жир, що на тельбухах.

9. І обидві нирки й жир, що на їх, що на стегнах, і сальник на печінцї; з нирками повіддїлає се,

10. Так, як виймається із товарини жертви мирної; і воскурить їх сьвященник на жертівнику всепалення.

11. А шкіру з бичка й усе мясиво його з головою його, й ногами його, й з тельбухами його, і з калом його:

12. Всього бичка мусить винести геть з табору на чисте місце, де висипають попіл, та й спалить його на дровах огнем; де висипають попіл, спалять його.

13. Коли ж уся громада Ізраїля согрішить ненарочно, і втаєна буде справа від очей збору, а переступлять котру з усїх заповідей, зробивши, чого не повинні робити, і провинять,

14. І гріх стане явний, котрим согрішили проти неї, тодї мусить громада принести бичка в жертву за гріх і приведе вона його перед соборний намет.

15. І положять громадські мужі руки свої на голову бичкові перед Господом, і буде заколений бичок перед Господом.

16. І принесе помазаний сьвященник, помазанець, крові з бичка в соборний намет,

17. І вмочить сьвященник пучку свою в кров і бризне сїм раз перед Господом, перед завісю.

18. І положить крові на роги жертівника всепалення, що коло входу в соборний намет.

19. А ввесь жир оддїлить од його та й воскурить на жертівнику.

20. І впорає бичка сього так, як порає бичка, що на жертву за гріх; так і мусить зробити з ним. І так зробить сьвященник покуту за них і проститься їм.

21. І винесе бичка геть із табору та й спалить його, як спалив первого бичка. Се жертва за гріх громади.

22. Коли согрішить князь і переступить ненарочно одну з усїх заповідей Господа, Бога свого, зробивши чого не годиться робити, та й провинить,

23. І виявиться йому гріх його, котрим согрішив, так мусить принести свою жертву, козла, самчика без скази.

24. І положить він руку свою на голову козла, та й заколе його там, де заколюють жертву всепалення перед Господом: се жертва за гріх.

25. І возьме сьвященник крові жертви за гріх пучкою своєю та й положить на роги жертівника всепалення, а кров його виллє до стояла жертівника.

26. А ввесь жир його воскурить на жертівнику, як жир жертви мирної. І так зробить сьвященник покуту за гріх його і проститься йому.

27. Коли ж хто з простого люду согрішить ненарочно та й переступить одну з заповідей Господнїх, вдїявши чого не повинен чинити, та й провинить,

28. І коли пізнає гріх свій, котрим согрішив, так нехай принесе жертву свою: козу без скази за гріх свій, що согрішив ним.

29. І положить руку свою на голову жертви за гріх, та й заколе жертву на місцї всепалення.

30. І возьме сьвященник її крові пучкою своєю та й положить на роги в жертівника всепалення, а всю кров виллє до стояла в жертівника.

31. І віддїлить увесь жир її, як оддїляють жир у жертви мирної, і воскурить сьвященник на жертівнику про любі Господеві пахощі. І таку покуту зробить сьвященник за його, і проститься йому.

32. А коли принесе вівцю як приніс в жертву за гріх, нехай буде самиця без скази, що він приносить.

33. І положить він руку свою на голову жертви за гріх та й заколе її як жертву за гріх на тому місцї, де заколюють жертву всепалення.

34. І возьме сьвященник крові од жертви за гріх пучкою своєю та й положить на роги жертівника всепалення, а всю кров її виллє до стояла жертівника.

35. А ввесь жир її оддїлить, як оддїляють жир у жертви мирної, і воскурить сьвященник його на жертівнику при палених жертвах Господеві; і так відправить сьвященник покуту за гріх його, що він согрішив, і проститься йому.