Левит 7 UMT

1. Ось закон про жертву відшкодування. Це — найсвятіше.

2. Жертва відшкодування мусить бути забита на місці, де забивається жертва всеспалення. Її кров’ю слід покропити вівтар з усіх боків.

3. Увесь жир слід принести в жертву: жир, що нижче м’язів спини, що вкриває нутрощі,

4. обидві нирки й жир, що на них, а також кращу частину печінки, що мусить бути видалена разом із нирками.

5. Священик мусить спалити це на вівтарі, як дар Господу. Це — жертва відшкодування.

6. Кожен чоловік із родини священика може їсти її. І їсти її слід у Святому місці. Це — найсвятіше.

7. Жертва відшкодування за провину така ж, як і жертва очищення, і закон для них один. І належатиме вона священику, який очищає з її допомогою.

8. Коли священик приносить чиюсь жертву всеспалення, то шкура тієї жертви належатиме йому.

9. І кожна хлібна жертва, що випечена в печі, і все, зготоване в глечику чи на сковороді, належатиме священику, який приносить це.

10. Та будь-яка хлібна жертва, змішана з оливою або суха належатиме всім Аароновим синам порівну.

11. Ось закон про мирну жертву, що приноситься Господу.

12. Якщо людина приносить її в знак подяки, то з жертвою подяки вона мусить принести опрісноки, замішані на оливі, прісні коржі, политі оливою, та хлібці з найкращого борошна, добре змішані з оливою.

13. Цю жертву належить приносити разом із заквашеним хлібом на додачу до мирної жертви подяки.

14. І принесе людина щось одне з кожної жертви в дар Господу. І це належатиме священику, який покропить кров мирної жертви.

15. М’ясо мирної жертви подяки мусить бути з’їдене того ж дня, коли приноситься жертва. Ніщо не повинно лишатися до ранку.

16. Якщо хтось приносить жертву обітниці чи жертву доброї волі, то її слід з’їсти в день приношення, а що залишиться, можна й наступного дня.

17. Залишки м’яса жертви слід спалити у вогні на третій день.

18. Якщо хтось їстиме м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде визнана. Вона не зарахується тому, хто її приносить. Це огидно. Того, хто їстиме її, буде покарано за його гріх.

19. М’яса, що торкнеться чогось нечистого, їсти не можна. Воно мусить бути спалене у вогні. Щодо іншого м’яса, то кожен чистий може його їсти.

20. Та якщо хтось нечистий їстиме м’ясо мирної жертви, що приносить Господові, той мусить бути вилучений з-поміж свого народу.

21. Коли хтось торкнеться чогось нечистого, чи то скверни людської, чи нечистої тварини, чи огидної ненависної істоти, і їстиме м’ясо Господньої мирної жертви, то він повинен бути вилучений з-поміж свого народу”».

22. Господь мовив Мойсею:

23. «Скажи синам Ізраїлю: „Не смійте їсти жир ні з бичка, ні з вівці, ні з кози.

24. Лой падлої чи задертої звіром тварини, можна використовувати для будь-чого, але не їсти.

25. Якщо хтось їстиме жир з тварини, принесеної в дар Господу, того буде вилучено з-поміж його народу.

26. Не споживайте ніякої крові ні птаха, ні тварини в жодній з ваших осель.

27. Кожного, хто споживатиме кров, буде вилучено з-поміж його народу”».

28. І мовив Господь Мойсею:

29. «Скажи дітям Ізраїлю: „Хто приносить мирну жертву Господу, той частину мирної жертви мусить принести Господу як особливу жертву.

30. Він повинен власноручно принести дар Господу. Він мусить віддати жир разом із грудиною. І підняти грудину перед Господом як жертву колихання.

31. Священик мусить спалити жир на вівтарі, а грудина належатиме Ааронові та його синам.

32. Праве стегно від мирної жертви віддавайте священикові в дар.

33. Праве стегно від мирної жертви належатиме тому священикові, який приносить у жертву кров і жир від мирної жертви, то його частка.

34. Бо Я взяв у дітей Ізраїля грудину жертви колихання і стегно приношення з мирної жертви й віддав їх священику Аарону та його синам як їхню вічну частку на всі часи від дітей Ізраїля”.

35. Це частка Аарона та його синів від дарів Господу з дня їхнього помазання та служіння Господу священиками.

36. І Господь наказав віддати їм це як вічну частку від дітей Ізраїля в день помазання їхнього на віки вічні, на всі покоління.

37. Оце закони для жертви всеспалення, хлібної жертви, жертви очищення, жертви відшкодування, жертви освячення на священство й мирної жертви,

38. які Господь заповідав Мойсею на горі Синай, коли Він наказав дітям Ізраїля принести їхні жертви Господу в Синайській пустелі».