Лука 19 UTT

1. Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон.

2. І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —

3. прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.

4. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.

5. Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!

6. І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.

7. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!

8. Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!

9. А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;

10. Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!

11. Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.

12. Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.

13. Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!

14. Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!

15. І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.

16. Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.

17. І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.

18. Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.

19. Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.

20. І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.

21. Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!

22. Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.

23. Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?

24. А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!

25. І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!

26. Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].

27. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!

28. Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.

29. І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,

30. кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.

31. Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.

32. Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.

33. Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?

34. Вони ж відказали, що Господь потребує його.

35. Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.

36. А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.

37. Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,

38. вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!

39. Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!

40. У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.

41. А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,

42. кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.

43. Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,

44. поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!

45. Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],

46. кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!

47. І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,

48. але не знаходили, як це зробити, оскільки всі люди, слухаючи, не відходили від Нього.