Марко 15 UTT

1. Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.

2. І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!

3. А первосвященики дуже Його звинувачували.

4. Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!

5. Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.

6. На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.

7. Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.

8. Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.

9. Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?

10. Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.

11. Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.

12. Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?

13. Вони ж знову закричали: Розіпни Його!

14. А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!

15. І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

16. Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.

17. Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка

18. і почали вітати Його: Радій, Царю юдейський!

19. Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.

20. А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.

21. Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.

22. Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.

23. Давали Йому [пити] вино зі смирною, але Він не взяв.

24. І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.

25. Була третя година, як розіп’яли Його.

26. І написали Його провину так: Цар юдейський.

27. З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.

28. [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].

29. Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!

30. Спаси Себе Самого — зійди з хреста!

31. Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!

32. Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.

33. Коли настала шоста година, темрява оповила всю землю — до дев’ятої години.

34. А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?

35. Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю!

36. А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!

37. Ісус голосно скрикнув — і віддав духа.

38. І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.

39. Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!

40. Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.

41. Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.

42. Коли звечоріло, а була п’ятниця, яка є перед суботою, —

43. прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.

44. Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?

45. Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.

46. Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.

47. Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати, дивилися, де Його поховали.