Марко 2 UTT

1. А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.

2. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.

3. І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.

4. Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.

5. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!

6. Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях:

7. Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?

8. І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?

9. Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?

10. Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:

11. Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!

12. І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!

13. Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.

14. І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.

15. І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.

16. І книжники з фарисеїв, побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?

17. Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників.

18. Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?

19. Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.

20. А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити.

21. Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.

22. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!

23. Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.

24. А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?

25. А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?

26. Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?

27. І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,

28. тому Син Людський є Володарем і суботи.