Марко 3 UTT

1. І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.

2. Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.

3. І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.

4. А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.

5. І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.

6. І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.

7. А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,

8. з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.

9. І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;

10. бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.

11. І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!

12. Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.

13. Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.

14. Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,

15. і щоб вони мали владу виганяти бісів.

16. Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,

17. а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;

18. і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,

19. і Юду Іскаріотського, який і видав Його.

20. І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.

21. Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.

22. А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє.

23. Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?

24. І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;

25. і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;

26. і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він устояти, але то йому кінець.

27. Ніхто не може пограбувати майно сильного, удершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім.

28. Запевняю вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,

29. а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.

30. Оскільки вони казали: Він має нечистого духа!

31. Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.

32. А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.

33. А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?

34. І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!

35. Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати.