Марко 7 UTT

1. Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.

2. І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.

3. Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.

4. І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.

5. І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?

6. А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7. Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.

8. Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].

9. І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.

10. Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.

11. Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,

12. то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —

13. усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!

14. І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.

15. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.

16. [Якщо хто має вуха, нехай слухає].

17. І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.

18. А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,

19. бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?

20. Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.

21. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,

22. перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.

23. Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!

24. Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.

25. Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;

26. жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.

27. А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.

28. А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!

29. І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.

30. Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.

31. Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.

32. І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.

33. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,

34. та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата! тобто: Відкрийся!

35. І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.

36. Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.

37. І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.