Матвій 11 KUL

1. І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звідтіля навчати й проповідувати по городах їх.

2. Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх,

3. сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?

4. Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили:

5. слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.

6. І щасливий, хто не поблазнить ся мною.

7. Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?

8. Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.

9. Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.

10. Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.

11. Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.

12. І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.

13. Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.

14. І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

15. Хто має уші слухати, нехай слухає.

16. Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,

17. та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.

18. Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.

19. Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.

20. Тодї почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:

21. Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.

22. Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам.

23. І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї.

24. Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.

25. І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.

26. Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.

27. Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

28. Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.

29. Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

30. Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.