Матвій 12 UMT

1. Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус проходив пшеничним полем. Його учні зголодніли й почали зривати пшеничні колоски та їсти зерно.

2. Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»

3. Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли?

4. Вони ввійшли до дому Божого і з’їли священні хліби, що були наготовані Богові, хоч ті підношення, за Законом, ніхто не міг їсти, крім священиків.

5. Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в храмі порушують закон про суботу і провини не мають?

6. Але кажу Я вам, тут щось величніше, ніж храм.

7 8. Якби ви розуміли, що означають слова Святого Писання: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, — то не судили б невинних, бо Син Людський — Господь і над суботою».

9. Тоді Ісус пішов звідти до синагоги.

10. Там був чоловік з усохлою рукою. Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він порушує Закон. Тож вони спитали Ісуса: «Чи дозволено Законом Мойсеєвим зціляти в суботу?»

11. Та Він відповів їм: «Кожний з вас витягне вівцю з ями, якщо вона впаде туди в суботу.

12. А людина — значно важливіша за вівцю. Отже, Закон Мойсеїв дозволяє робити добро в суботу».

13. Тоді Ісус сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» І той простягнув її, і вона стала знову здоровою, як і друга.

14. Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.

15. Довідавшись про наміри фарисеїв, Ісус подався звідти геть. І великий натовп ішов слідом, та Він зцілював усіх недужих.

16. Але ж Він попередив їх, щоб не розголошували, хто Він такий.

17. Це сталося, щоб збулося сказане пророком Ісаєю:

18. «Ось Мій слуга, Якого Я обрав; Мій улюблений, Якого вподобав. Я вкладу в Нього Дух Свій, і Він проголосить справедливість народам.

19. Він не буде сперечатися або кричати, і ніхто не чутиме Його голосу на вулицях.

20. Він не зламає навіть тріснутої очеретини, не загасить тліючої свічки, аж доки не зробить так, щоб справедливість перемогла.

21. І всі народи покладатимуть на Нього надії».

22. Опісля люди привели до Ісуса німого й сліпого чоловіка, одержимого нечистим духом, і Він зцілив його. Той прозрів і почав говорити.

23. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Чи Він не Син Давидів?»

24. Почувши це, фарисеї сказали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»

25. Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине; ніякі місто чи родина, де немає миру й злагоди, не виживуть.

26. І якщо сатана виганяє сатану, то він виступає супроти самого себе. То яким же чином його царство може встояти?

27. І якщо це правда, що Я виганяю бісів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими!

28. З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих силою Духа Божого, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.

29. Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря.

30. Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає.

31. Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.

32. Якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, то це можна простити, та якщо хтось поганить ім’я Духа Святого, то цього ніколи простити не можна — ні зараз, ні у майбутньому».

33. «Треба мати добре дерево, щоб були добрі плоди. Та якщо у вас погане дерево, то й плоди будуть поганими, бо дерево впізнають по його плодах.

34. Ви — виплодки зміїні! Як можете ви говорити добрі речі, самі лишаючись злими? Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце.

35. Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця.

36. Але кажу Я вам, що в Судний День люди муситимуть відповісти за кожне необачно сказане слово.

37. За словами своїми будете виправдані й за словами своїми будете засуджені».

38. Тоді деякі книжники й фарисеї мовили до Ісуса: «Вчителю, ми хочемо побачити знамення від Тебе».

39. Але Він відповів їм: «Лише лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійснено, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони.

40. Бо так само, як Йона перебував у череві морської потвори три дні й три ночі, так і Син Людський перебуватиме в могилі три дні й три ночі.

41. В Судний День люди Ниневії встануть проти людей, які живуть сьогодні, і визнають їх винними, бо вони, ниневійці, розкаялися у відповідь на Йонине повчання. А тут є Хтось величніший за Йону.

42. В Судний День цариця Півдня стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось величніший ніж Соломон!»

43. «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку, та не знаходить його.

44. І тоді каже: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. Отже, він повертається і знаходить місце своє порожнім, виметеним і прибраним.

45. Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу. Це ж саме станеться з поганими людьми, які живуть тепер».

46. Поки Ісус отак промовляв, Його мати й брати прийшли і зупинилися надворі, бажаючи з Ним говорити.

47. Хтось сказав Ісусу: «Поглянь! Он мати й брати Твої чекають зовні і бажають поговорити з Тобою».

48. У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?»

49. Тоді Він простяг руку до Своїх учнів, кажучи: «Ось вони: Моя мати і брати Мої!

50. Хто виконує волю Мого Отця Небесного, той і є Моїм істинним братом, сестрою і матір’ю!»