Матвій 18 UTT

1. На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?

2. [Ісус] покликав дитину, поставив її серед них

3. і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.

4. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.

5. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.

6. А хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити в морській глибині.

7. Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.

8. Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.

9. Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну.

10. Стережіться, щоб ви не погордували жодним із цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.

11. [Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].

12. Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої?

13. І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.

14. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.

15. Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата,

16. а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово;

17. коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник.

18. Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і все те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.

19. Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь-яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного.

20. Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!

21. Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?

22. Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.

23. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.

24. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів.

25. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.

26. Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.

27. І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.

28. Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!

29. А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.

30. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.

31. Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.

32. Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.

33. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?

34. І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.

35. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів].