Матвій 20 UTT

1. Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.

2. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.

3. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку,

4. і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.

5. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.

6. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?

7. Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].

8. Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.

9. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.

10. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.

11. Відтак, одержавши, нарікали на пана,

12. кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.

13. А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?

14. Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;

15. хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?

16. Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].

17. Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:

18. Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,

19. і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.

20. Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.

21. Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.

22. У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.

23. Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.

24. Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.

25. Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.

26. Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,

27. і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;

28. так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!

29. Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.

30. І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

31. Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

32. Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?

33. Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.

34. Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.