Матвій 22 UTT

1. У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:

2. Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові.

3. Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.

4. Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!

5. А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг;

6. інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.

7. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто.

8. Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,

9. то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.

10. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.

11. Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,

12. і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.

13. Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.

14. Адже багато запрошених, та мало вибраних!

15. Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.

16. І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.

17. Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?

18. Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?

19. Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій.

20. А Він каже їм: Чий це образ і напис?

21. Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!

22. Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

23. Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,

24. кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.

25. Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;

26. так само другий і третій — аж до сьомого.

27. Після всіх померла й жінка.

28. Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!

29. У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,

30. бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.

31. Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:

32. Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.

33. І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.

34. А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,

35. і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:

36. Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?

37. Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!

38. Це — перша і найбільша заповідь.

39. Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!

40. На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.

41. Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:

42. Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.

43. Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:

44. Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?

45. Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?

46. І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.