Матвій 24 KUL

1. І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.

2. Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.

3. Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?

4. І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.

5. Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

6. Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.

7. Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.

8. Все ж се почин горя.

9. Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.

10. І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.

11. І багато лжепророків устане, й зведуть многих.

12. І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.

13. Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

14. І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.

15. Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),

16. тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;

17. хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;

18. і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

19. Горе ж важким і годуючим під той час!

20. Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:

21. буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

22. І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.

23. Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.

24. Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.

25. Оце ж наперед сказав я вам.

26. Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.

27. Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.

28. Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.

29. І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

30. І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.

31. І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.

32. Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.

33. Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.

34. Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.

35. Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

36. Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.

37. Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.

38. Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,

39. та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.

40. Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся.

41. Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.

42. Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

43. Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.

44. Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

45. Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?

46. Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.

47. Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.

48. А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,

49. та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;

50. то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,

51. та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.