Матвій 5 UTT

1. Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.

2. І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:

3. Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

4. Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.

5. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.

6. Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.

7. Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.

8. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.

10. Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.

11. Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.

12. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.

13. Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.

14. Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.

15. І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.

16. Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.

17. Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.

18. Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться.

19. Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.

20. Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного.

21. Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.

22. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну.

23. Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,

24. залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.

25. Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.

26. Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.

27. Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

28. А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.

29. Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].

30. І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.

31. Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй листа про розлучення.

32. А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.

33. Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.

34. А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,

35. ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;

36. не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.

37. Тож нехай же буде ваше слово «так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого.

38. Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.

39. А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.

40. А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.

41. Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, іди з ним дві.

42. Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.

43. Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.

44. А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,

45. щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.

46. Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

47. Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?

48. Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.