Матвій 8 UTT

1. Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.

2. І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити.

3. [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.

4. А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм.

5. Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його

6. і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.

7. [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його.

8. У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає.

9. Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить.

10. А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри.

11. Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,

12. а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.

13. А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав.

14. Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці;

15. Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.

16. А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,

17. щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.

18. Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік.

19. Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов.

20. Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити.

21. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.

22. Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців.

23. Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.

24. І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.

25. Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!

26. А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він устав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша.

27. А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?

28. Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.

29. І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?

30. На віддалі від них паслося велике стадо свиней.

31. Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней.

32. І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.

33. А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих.

34. І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.