Матвій 9 UTT

1. Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.

2. І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!

3. Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!

4. А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?

5. Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?

6. Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!

7. Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.

8. А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.

9. Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.

10. І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.

11. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?

12. Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.

13. Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння].

14. Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?

15. А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.

16. Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша.

17. І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.

18. Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.

19. Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.

20. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,

21. бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.

22. Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.

23. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус

24. сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.

25. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.

26. Ця звістка розійшлася по всій тій землі.

27. А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!

28. Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!

29. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!

30. І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!

31. Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.

32. А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.

33. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.

34. А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.

35. Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].

36. Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.

37. Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.

38. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.