Наум 3 UMT

1. Горе місту-вбивці, де усе — брехня, панує там грабунок, смерть й вбивства.

2. Там чутно клацання кнута і стук коліс, і цокання копит, і торохтіння колісниць.

3. Кінь бойовий летить, палає меч, і спис виблискує, навкруги померлих купи. Числа немає трупам, і люди спотикаються об них.

4. Найбільша шльондра — місто Ниневія, прегарна і чарівна відьма, своїм чаклунством поневолила народи.

5. Так Господь Всемогутній говорить: «Я проти тебе, Я підніму тобі спідниці на обличчя, і народи бачитимуть твоє голе тіло. Я царствам покажу ганьбу твою.

6. Я нечистотами закидаю тебе, знеславлю, посміховиськом зроблю тебе.

7. Тож кожен, хто тебе побачить, утече. Всі скажуть: „Ниневія вже — руїна”. Хто голоситиме над нею? Жодного немає, хто б її втішив».

8. Хіба ти краща за Тевес, що лежав між потоками Нілу, оточений водою, для якого хвилі були валами захисними, вода була муром?

9. Ефіопія та Єгипет дали їй міць неміряну, Судан та Лівія були підтримкою їй.

10. Але й вона вигнана, пішла в неволю. Навіть дітлахів її побито на кожному перехресті. На її вельмож кидали жереб, її вельмож закували в кайдани.

11. Навіть ти сп’янієш, прагнутимеш сховатися, шукаючи захисту від ворога.

12. Всі фортеці твої, мов ті смокви, обтяжені добірними стиглими плодами. Тільки потруси їх — плоди попадають прямо в рот їдцеві.

13. Воїни твої, мов ті жінки. Брами твої широко відкриті ворогам твоїм. Вогонь пожер твої засуви.

14. Заготуй воду, що знадобиться тобі під час облоги. Зміцнюй оборону свою. Ставай у багно, міси глину, наготуй форми для цеглин.

15. Вогонь у битві пожере тебе, меч посіче тебе. Вся земля буде лежати у руїні, неначе сарана спустошила усе. Ниневія, ти стала подібна зграї коників, чи сарани.

16. Ти зробила торговців своїх численними, як зорі на небі. Розлітаються вони, мов коники, та залишають місце тільки коли спустошено воно.

17. Твої урядовці, як сарана, писарі твої, як личинки сарани, що ховаються на мурах у холодну днину. Та коли сонце встає, вони летять геть, і ніхто не знає куди.

18. Царю ассирійський, сплять пастухи твої, вельможі твої спочивають. Народ твій по узвишшях розкидано, і нікого немає, хто б їх зібрав докупи.

19. Ніщо не зцілить розтрощені кістки. Смертельна рана твоя. Всі, хто лише почують цю новину про тебе, плескатимуть у долоні над тобою, бо сама відчуєш ти того ж самого невигойного болю, якого всім їм завдала сама.