Неемія 6 UTT

1. І сталося, коли Санаваллат, Товія, аравієць Ґисам і решта з наших ворогів почули, що я збудував стіну, то не залишилось у них духу. До того часу в брамах я не встановив воріт.

2. Тож Санаваллат і Ґисам послали до мене, кажучи: Давай зберемося разом в селах на рівнині Оно. А вони замислили вчинити мені зло.

3. Та я відіслав до них послів, кажучи: Я роблю велику справу і не зможу прийти, щоб часом справа не зупинилася. Як тільки її закінчу, то прийду до вас.

4. А вони присилали до мене подібне до цього слово, і я їм відсилав згідно із цим.

5. І тоді Санаваллат послав до мене свого раба і відкритого листа в його руці.

6. А в ньому було написано: Між народами поширилася чутка, що ти і юдеї задумуєте збунтуватися, через це ти і будуєш мур, і ти станеш у них царем.

7. Тож для цього ти собі поставив пророків, аби ти сів у Єрусалимі за царя в Юди. Тепер же сповістять цареві про ці справи. Тож тепер давай порадимося про це!

8. А я послав до нього, кажучи: Не сталося за цими словами, які ти говориш, бо від твого серця ти ними обманюєш!

9. Адже всі нас залякують, кажучи: Ослабнуть їхні руки від цієї справи, і вона не буде зробленою! Тепер же я укріпив свої руки!

10. Одного разу я прийшов у дім Семея, сина Далая, сина Меитавила, а він сидить замкнений. І він сказав: Давай зберемося в Божому домі, у середині нього, і замкнемо його двері, бо вночі мають прийти тебе вбити!

11. А я відповів: Хіба чоловік, такий, як я, втікатиме? Або, хто такий чоловік, який увійде в дім і житиме?

12. І я зрозумів, і ось Бог його не послав, бо це пророцтво — слово проти мене. Товія і Санаваллат найняли

13. проти мене юрбу, щоб я злякався, учинив так і згрішив, щоб став я для них поганим іменем, аби вони докорили мене.

14. Згадай, Боже, Товії і Санаваллатові згідно із цими його ділами, пророкові Ноадії та решті з пророків, які мене лякали!

15. На двадцять п’ятий день місяця Елула — через п’ятдесят два дні, мур завершили.

16. І сталося, коли всі наші вороги почули, то злякалися всі народи, які довкола нас, і напав сильний страх у їхніх очах, і пізнали, що від нашого Бога цю справу доведено до завершення.

17. І в ті дні від багатьох знатних з Юди пішли листи до Товії, і від Товії прийшли до них,

18. бо багато хто в племені Юди були під клятвою йому, адже він був зятем Сехенії, сина Ірая, а його син Йонатан взяв дочку Месулама, сина Варахія, за жінку.

19. Тож вони промовляли до мене його слова, і мої слова доносили йому, а Товія надсилав листи, щоб мене налякати.