Числа 10 UMT

1. І сказав Господь Мойсею:

2. «Зроби дві срібні сурми. Зробити їх із кованого срібла, вони служитимуть для того, щоб скликати громаду і будуть сигналом табору зніматися.

3. Коли сурмлять обидві, вся громада має збиратися перед тобою при вході до намету зібрання.

4. Та коли сурмить одна, тоді вожді колін Ізраїлю мають зібратися перед тобою.

5. Коли сурмите ви короткими звуками, рушати мають східні табори.

6. Коли ви вдруге засурмите на сполох, рушати мають південні табори (щоб вони рушили, треба сурмити короткими звуками).

7. А якщо ви збираєте громаду, то сурміть, але не короткими звуками.

8. Сурмити в сурми мусять сини Аарона, священики. Це буде законом для вас повіки, для прийдешніх поколінь.

9. Коли підете в землі ваші війною на ворога, який напав на вас, сурмити у сурми на сполох, і Господь ваш Бог помітить вас і врятує від ворогів.

10. І за днів радості, і на свята, і за днів Нового Місяця сурміть у сурми, коли приносите жертви всеспалення й мирні жертви, і сурми нагадуватимуть про вас Богу вашому. Я — Господь Бог ваш».

11. Двадцятого дня другого місяця другого року хмара знялася зі святого намету Свідоцтва.

12. Тож народ Ізраїлю вирушив у мандри з пустелі Синай. Хмара зупинилася в пустелі Паран.

13. Тож вони рушили вперше за знаком Господа, даним через Мойсея.

14. Прапор табору Юди рушив першим за полками своїми. На чолі війська був Нашон, син Аммінадава.

15. Нетанел, син Зуара очолював військо коліна Іссаха́ра.

16. Еліав, син Гелона, очолював військо коліна Завулона.

17. Знявши святий намет і люди Ґершона, і люди Мерарі, що несли його, рушили.

18. Тоді вирушив прапор табору Рувима за полками. Очолював це військо Елізур, син Шедеура.

19. Шелуміел, син Цурішаддая, очолював військо коліна Симеона.

20. Еліасаф, син Деуела, очолював військо коліна Ґада.

21. Тоді вирушили люди Когата, що несли святі речі. Святий намет має бути поставлено, перш ніж вони прийдуть.

22. Тоді за полками вирушив прапор табору Ефраїма. Елішама, син Аммігуда, очолював це військо.

23. Ґамаліел, син Педазура, очолював військо коліна Манассії.

24. Авідан, син Гідоні, очолював військо коліна Веніамина.

25. Прапор табору Дана, охоронців тилу всіх таборів, вирушив полками. Агіезер, син Аммішаддая очолював це військо.

26. Паґіел, син Окрана, очолював військо коліна Ашера.

27. Агіра, син Енана, очолював військо коліна Нафталі.

28. Це був порядок, за яким ішов увесь народ Ізраїлю, за полками, коли вони вирушали.

29. Мойсей сказав Ховаву, сину Реуела-мидіанина, свого тестя: «Ми йдемо до того місця, про яке Господь сказав, що Він його дає нам, ходімо з нами, і ми будемо добре ставитися до тебе, бо Господь обіцяв добро Ізраїлю».

30. Але той відповів: «Я не піду, я піду до свого краю і до родини своєї».

31. Тоді Мойсей промовив: «Не кидай нас, будь ласка, бо ти знаєш, де ми можемо ставати табором у пустелі. Ти будеш очима нашими.

32. Якщо ти підеш з нами, то хоч які блага зробив би ти нам, ми таке ж зробимо для тебе».

33. Тож вони вирушили від гори Господньої і мандрували три дні. Ковчег Заповіту йшов поперед них усі ці три дні, щоб знайти їм місце для табору.

34. Хмара Господа щодня була над ними, відколи вони вийшли з табору.

35. Коли ковчег Заповіту вирушив, Мойсей мовив: «Встань, о Господи! Нехай розсіються вороги Твої. Нехай розбіжаться ті, хто ненавидить Тебе».

36. А коли ковчег поставили, Мойсей сказав: «Повернись, о Господи, до незліченних тисяч Ізраїлю».