Числа 15 KUL
1. І рече Господь Мойсейові:
2. Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам,
3. І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини:
4. Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї,
5. А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина.
6. Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї;
7. А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві.
8. А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві,
9. Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї;
10. А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві.
11. Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз;
12. Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх.
13. Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві.
14. А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите.
15. Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.
16. Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.
17. І рече Господь до Мойсея:
18. Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,
19. Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:
20. Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.
21. Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.
22. А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,
23. І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,
24. То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.
25. І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.
26. І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.
27. А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.
28. І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.
29. Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.
30. Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду,
31. Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.
32. І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день.
33. І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади.
34. Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити.
35. І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором.
36. І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові.
37. І рече Господь до Мойсея:
38. Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кінцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату.
39. І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування;
40. Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.