Числа 16 UMT

1. Кора, син Іцгара, сина Когата, сина Левія, а також Датан і Авірам, сини Еліава, (і Он, син Пелета) з синів Рувима,

2. повстали проти Мойсея разом з двомастами п’ятдесятьма ізраїльтянами, вождями громади, радниками на зборах, визначними людьми.

3. Вони зібралися разом проти Мойсея та Аарона і сказали їм: «Годі вже вам! Бо вся громада, всі вони святі, і Господь із ними. Чому ви ставите себе над усім народом Господнім?»

4. Почувши це, Мойсей упав долілиць (показуючи, що він в ньому немає пихи).

5. Тоді сказав він Корі і всім його прибічникам: «Вранці Господь сповістить, хто належить Йому і хто святий, і Він приведе того до Себе, і кого Він обере, наблизить до Себе.

6. Зробіть так: ти, Коро, з усіма своїми прибічниками візьми кадильниці

7. й покладіть в них жар, і поклади завтра на них запашне куріння перед Господом. Тоді чоловік, якого Господь обере, буде святим. Годі вже вам, сини Левія!»

8. Тоді Мойсей сказав Корі: «Послухайте, сини Левія!

9. Чи вам не достатньо того, що Бог Ізраїлю вилучив вас із громади Ізраїлю, щоб наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу в святому наметі Господа, стояли перед громадою і служили їй?

10. Він наблизив тебе і твоїх братів, синів Левія, до Себе, але ви також хочете бути ще й священиками.

11. Тож ти й прибічники твої зібралися разом проти Господа. Кому ви нарікаєте на Аарона?»

12. Тоді Мойсей послав по Датана та Авірама, синів Еліава. Та вони відказали: «Ми не прийдемо!

13. Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, що текла молоком і медом, щоб убити в пустелі? А зараз ти хочеш ще й правити нами!

14. Не привів ти нас ні в землю, що тече молоком і медом, ані дав нам землі з полями й виноградниками. Чи й далі засліплюватимеш і дуритимеш цих людей? Ні, не підемо ми».

15. Тож Мойсей дуже розгнівався. І промовив він до Господа: «Не приймай приношення їхнє! Жодного віслюка не взяв я від них і жодному з них не заподіяв зла».

16. Тоді Мойсей сказав Корі: «Ти і всі прибічники твої мусять завтра стати перед Господом: ти і вони, і Аарон.

17. Кожен із вас мусить узяти свою кадильницю й спалити запашне куріння. Потому кожен із вас мусить принести свою кадильницю перед Господом, двісті п’ятдесят кадильниць, і ти й Аарон — кожен свою кадильницю».

18. Тож кожен із них узяв свою кадильницю. Вони поклали туди жар і зверху — запашне куріння і стали при вході до намету зібрання разом з Мойсеєм та Аароном.

19. Кора зібрав усю громаду проти них при вході до намету зібрання. Тоді слава Господа з’явилася всій громаді.

20. І Господь сказав Мойсею та Аарону:

21. «Відійдіть від цього гурту, і Я знищу їх умить».

22. Вони припали обличчям до землі і сказали: «О Боже, Боже над душами всіх людей! Не гнівайся Ти на всю громаду, коли один чоловік згрішив!»

23. І Господь відповів Мойсею:

24. «Скажи громаді: „Відійдіть від наметів Кори, Датана й Авірама”».

25. Мойсей підвівся і пішов до Датана й Авірама, а старійшини Ізраїлю пішли за ним.

26. Він промовив до громади: «Відійдіть від наметів цих нечестивців і не торкайтеся нічого, що їм належить, щоб не загинути через їхній гріх».

27. Тож люди відступили від наметів Кори, Датана й Авірама. А Датан і Авірам вийшли разом зі своїми жінками, дітьми та немовлятами й стояли при вході до своїх наметів.

28. Мойсей промовив: «З цього ви зрозумієте, що Господь послав мене здійснити все це, і що не під силу мені самому це зробити.

29. Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене.

30. Коли ж Господь створить щось інше, і земля роззявить рота й проковтне їх і все, що їм належить, і їх буде поховано заживо, тоді ви дізнаєтеся, що ці люди зневажали Господа».

31. Коли він закінчив промовляти ці слова, земля під ними розійшлася,

32. і роззявила земля рота, і проковтнула їх і їхні родини, і всіх людей Кори, і все майно їхнє.

33. Тож було їх поховано живцем з усім майном їхнім, і земля зімкнулася над ними.

34. І увесь Ізраїль розбігся з-довкола них, як почув зойк їхній, бо казали вони: «Земля поглине і нас!»

35. Тоді послав Господь вогонь і той пожер двісті п’ятдесят чоловік, що спалювали запашне куріння.

36. І сказав Господь Мойсею:

37. «Скажи Елеазару, сину священика Аарона, щоб він узяв кадильниці з пожарища й розкидав жар з них навколо, бо вони святі.

38. Хай забере кадильниці тих, хто згрішив і поплатився життям, і зробить із них ковані бляхи на покриття жертовника, бо вони принесли їх до Господа і зробили їх святими. Тож будуть вони знаком для людей Ізраїлю».

39. Узяв священик Елеазар мідні кадильниці, які принесли ті, що згоріли, і з них викував покриття для жертовника,

40. як Господь наказав йому через Мойсея. Це покриття мало правити за нагадування народу Ізраїлю, щоб жоден непризначений, хто не з потомства Аарона, не наближався до жертовника спалювати запашне куріння перед Господом і щоб не уподібнився Корі та його прибічникам.

41. Наступного дня вся громада народу ізраїльського стала нарікати на Мойсея та Аарона, кажучи: «Ви вбили людей Господніх».

42. І коли громада зібралася проти Мойсея та Аарона, вони обернулися до намету зібрання і побачили, що хмара вкрила його і з’явилася слава Господа.

43. Тоді Мойсей та Аарон підійшли до входу в намет зібрання.

44. Господь промовив до Мойсея:

45. «Відійди від гурту цього. Я в одну мить вигублю їх». Тож Мойсей та Аарон припали обличчям до землі.

46. Тоді Мойсей сказав Аарону: «Візьми кадильницю, поклади туди жару з жертовника, додай запашне куріння, піди мерщій до громади й очисти їх. Бо Господь розлютився на них, і спалахнула чума».

47. Тож узяв Аарон кадильницю, як сказав Мойсей, побіг до громади й побачив, що серед народу спалахнула чума. Він поклав запашне куріння і заходився справляти спокуту за людей.

48. Він стояв між мертвими й живими, і чума пропала.

49. Число тих, хто помер від чуми, було чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім тих, хто помер через непослух Кори.

50. Тоді Аарон повернувся до Мойсея до входу в намет зібрання. Чума припинилася.