Числа 18 KUL

1. І промовив Господь до Арона: Ти сам і сини твої й батьківський дім твій з тобою мусите нести провину сьвятинї; і ти сам і сини твої з тобою мусите нести провину вашого сьвященства.

2. Теж і браттє твоє з поколїння Левієвого, з поколїння батька твого нехай приближується з тобою, щоб вони були при тобі і вслуговували тобі; ти ж і сини твої з тобою, ви служити мете перед наметом сьвідчення.

3. Нехай вони роблять службу коло тебе і коло всього намету; тільки до посуду сьвятинї і до жертівника нехай не приступають, щоб не померти їм, так їм як і вам.

4. І будуть вони при тобі і доглядати муть соборного намету при всїх службах в наметї, чужий же не сьміє приближатись до вас.

5. І будете пильнувати догляду сьвятинї і догляду жертівника, щоб не було вже гнїва на синів Ізраїля.

6. Се я сам взяв братів ваших Левітів зміж синів Ізрайлевих; вам подаровано їх про Господа, на послугу при соборному наметї.

7. Ти ж і сини твої з тобою будете пильнувати сьвященства вашого у всьому, що належить до жертівника і в серединї за завісою, і так робити мете службу; вам передаю як дар службу сьвященства. Хто ж чужий приближиться, буде переданий смертї.

8. І рече Господь Аронові: Се передав я тобі догляд моїх жертв підношення. Від усього, що присьвячують сини Ізрайлеві, оддав я тобі і синам твоїм, задля сьвященства вашого, віч-ну твою частку.

9. Ось що буде твоє від сьвятих посьвятів, що не прийдуть на вогонь: всї дари їх, як всї жертви хлїбні, всї жертви за гріх, і всї жертви за провину, що вони приносять їх менї, як великі сьвятощі тобі вони і синам твоїм.

10. У сьвятому місцї їсти меш їх, ввесь музький пол їсти ме їх; сьвятим се мусить бути тобі.

11. І се буде твоє: возношення дарів їх і всї жертви гойдані синів Ізрайлевих; тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з того віддав я як вічну пайку; всякий чистий в дому твому може їх їсти.

12. Все найлучче з олїї і все найлучче з винограду і зерна, їх первоплоди, що приносять їх Господеві, тобі оддав я їх.

13. Первоплоди з усього, що родить земля їх, що вони подають їх Господеві, твої будуть; всякий чистий з дому твого може їх їсти.

14. Усе посьвячене в Ізраїлї твоє буде.

15. Все перворідне від усякого тїла, що приносять Господеві, людина чи із скотини, буде твоє; тільки первородне дитя мусить бути викуплене, і первак із скотини нечистої мусить бути викуплений.

16. І ті, що треба їх викупити, від одного місяця будуть викупляти їх по твому цїнуванню по пять секлїв срібла, по секлеві сьвятинї, двайцять гер в йому.

17. Первородного ж бика, або первородного барана чи первородного козла не давати меш викуповувати; присьвячені вони. Кровю їх будеш кропити на жертівника і жир їх пускати димом в огнянїй жертві, про любі пахощі Господеві.

18. І мясиво їх буде твоїм; як грудина жертви гойданої і як права лопатка, твоє буде воно.

19. Всї жертви посьвятів, що підносять їх сини Ізраїля Господеві, оддав я тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, як віковічну частку; се завіт вічний про тебе й про насїннє твоє з тобою.

20. І рече Господь Аронові: У землї їх не мати меш жадного наслїддя, і частки в тебе не буде між ними. Сам я частка твоя і наслїддє твоє серед синів Ізрайлевих.

21. І се дав я синам Левієвим замість наслїддя всї десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметї.

22. І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти.

23. Нехай Левіти служать службу при соборному наметї, і самі несуть гріх їх. Установа віковічня в роди ваші. А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного наслїддя;

24. Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як наслїддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя.

25. І промовив Господь до Мойсея, кажучи:

26. А до Левітів скажеш так: Коли берете ви від синів Ізрайлевих десятину, що дав я вам як наслїддє ваше, так мусите принести жертву возношення Господеві, десятину від десятини.

27. І полїчиться вам жертва возношення вашого, як зерно з току і як достаток винограднього точила.

28. От же й ви мусите приносити жертву Господеві від усїх десятин ваших, що берете їх від синів Ізраїля і давати мете від всього Аронові сьвященникові жертву возношення про Господа.

29. Від усього, що принесуть вам, будете давати всяку жертву возношення Господеві, посьвяти його з усього, що є найлучче.

30. І казати меш їм: Коли принесете що найлучче з того, так полїчиться Левітам як дохід з току і як дохід з винограднього точила.

31. І можна вам їсти його в усякому місцї, вам самим і домам вашим; бо се вам плата за вашу службу в соборному наметї.

32. І не буде вам за те гріха, коли що найлучче з того принесете, і не зневажите посьвятів синів Ізраїля і не помрете.