Числа 21 UTT
1. Ханаанський цар Араду, який жив біля пустелі, почув, що Ізраїль пішов дорогою Атарім, і вступив у війну з Ізраїлем, і він узяв декого з них у полон.
2. Тоді Ізраїль дав клятву Господу, і сказав: Якщо передаси цей народ мені в руки, то його та його міста зроблю закляттям на знищення.
3. І вислухав Господь голос Ізраїля, і передав ханаанців у його руки, і їх та їхні міста він зробив закляттям. І назвали те місце: Закляття.
4. Далі вони, вирушивши від гори Ор, дорогою Червоного моря обійшли землю Едому. Та народ виявив малодушність у дорозі.
5. І народ почав нарікати на Бога і на Мойсея, кажучи: Навіщо ти вивів нас з Єгипту, щоб ми загинули в пустелі? Адже тут немає ні хліба, ні води, а цей нікчемний хліб набрид нашій душі.
6. І Господь послав на народ смертоносних зміїв, які кусали народ, і багато людей з ізраїльських синів померло.
7. І тоді народ, прийшовши до Мойсея, сказав: Згрішили ми, бо нарікали на Господа і на тебе! Помолися ж до Господа, і нехай Він забере від нас зміїв! І Мойсей помолився до Господа за народ.
8. А Господь сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині як знак. І буде, що коли вкусить змій людину, то кожний вкушений, поглянувши на нього, житиме.
9. І Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині як знак; і було, коли змій кусав людину, а та подивилася на мідного змія, то залишалася живою.
10. Ізраїльські сини вирушили далі й отаборилися в Овоті.
11. З Овота вони відправилися й отаборилися в Ахелґаї, з другої сторони пустелі, що напроти Моава, — на схід сонця.
12. Звідти вони рушили й отаборилися в долині Заред.
13. А звідти вийшли й отаборилися на другому боці Арнону — в пустелі, що підходить до кордонів аморейців, оскільки Арнон — границя Моава, — між Моавом та між Амореєм.
14. Тому і говориться в книзі Господньої війни: Запалив Зоова, і струмки Арнона,
15. і поставив струмки, щоб мешкав Ір, і лежить біля границь Моава.
16. А звідти видніється Криниця. Це — Криниця, про яку сказав Господь Мойсеєві: Збери народ, і Я дам їм води напитися.
17. Тоді заспівав Ізраїль ось цю пісню біля Криниці: Починайте співати про неї!
18. Криницю викопали володарі, — в камені прорубали її царі народів у своєму царстві, коли вони володіли ними! А від Криниці вони подалися до Мантанаїна,
19. від Мантанаїна — до Нааліїла, від Нааліїла — до Вамота.
20. А від Вамота — до долини, що є на рівнині Моава, з вершини Тесаної слелі, зверненого в бік пустелі.
21. Тоді Мойсей послав послів до Сеона, аморейського царя, з мирними словами, кажучи:
22. Ми пройдемо через твою землю. Підемо дорогою, не звернемо ні на поле, ні на виноградники, не будемо пити води з твоєї криниці. Дорогою царською підемо, доки не перейдемо твої володіння.
23. Та Сеон не дозволив Ізраїлеві перейти через свої кордони. Сеон зібрав увесь свій народ, виступив і вишикувався до бою з Ізраїлем у пустелі, — він прибув до Ясси, і вишикувався до бою з Ізраїлем.
24. Та Ізраїль розгромив його вістрям меча, і повністю заволодів його землею від Арнона до Явока, аж до синів Аммана, бо Язер — це кордон амманових синів.
25. Ізраїль захопив усі ці міста, і поселився Ізраїль в усіх містах аморейців, у Есевоні та в усіх прилягаючих до нього поселеннях.
26. Адже Есевон — це місто Сеона, царя аморейців, — він раніше воював проти царя Моава, і взяв усю його землю від Ароіра до Арнона.
27. Через це кажуть ті, хто говорить загадками: Приходьте до Есевона, щоби було збудоване і облаштоване місто Сеона.
28. Бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я — з міста Сеона. І він пожер усе аж до Моава, і поглинув стовпи Арнона.
29. Горе тобі, Моаве! Ти загинув, народе Хамоса! Віддані їхні сини, щоб врятуватися, а їхні дочки — полонянки царя аморейців — Сеона.
30. І їхні нащадки загинуть — від Есевона до Девона, і жінки ще далі розпалили вогонь проти Моава.
31. Тож Ізраїль оселився в усіх містах аморейців. І тоді Ізраїль заселив усі міста аморейців.
32. І послав Мойсей, щоб оглянули Язир; і взяли його та його поселення, і вигнали аморейця, який перебував там.
33. Повернувшись, вони пішли дорогою до Васана. А Оґ, цар васанський, і весь його народ вийшли їм назустріч, на війну — до Едраїна.
34. Та Господь сказав Мойсеєві: Не бійся його, бо у твої руки передав Я його і весь його народ, і всю його землю, і вчиниш з ним так, як зробив ти Сеонові — цареві аморейців, який жив у Есевоні.
35. І він побив його та його синів, і весь його народ, — аж не залишилося жодного живого. І вони заволоділи їхньою землею.