Числа 31 KUL

1. І промовив Господь до Мойсея кажучи:

2. Помстись на Мидіянїях за синів Ізрайлевих; тодї прилучиш ся до предків твоїх.

3. І промовив Мойсей до люду словами: Оружіть людей зміж вас на війну, щоб ійти їм на Мидіянїя, сповнити помсту Господню на Мидіянїєві.

4. По тисячі чоловіка з одного поколїння, від усїх поколїнь Ізрайлевих вишлете і поставите до війська.

5. І вибрали зміж тисячей Ізраїля по тисячі чоловіка з кожного поколїння, дванайцять тисяч оружних на війну.

6. І вислав їх Мойсей, по тисячі з кожного поколїння, на війну, їх і Пінегаса Елеазаренка, сьвященника, на війну; а посуди сьвятинї і труби для трівоги були в його руках.

7. І почали вони бити Мидіяна, як заповідав Господь Мойсейові, та й повбивали ввесь музький пол.

8. І вбили вони опріч инших вбитих царів Мидіяна: Евія і опріч инших Рекема і Зура і Гура і Реба, пятьох царів Мидіянських; так само Білеама Бейоренка вбили мечем.

9. І сини Ізраїля позаймали в полонь все жіноцтво Мидіянське і дїтвору їх, і забрали здобичу, скотину їх і всї отари їх, і всї достатки їх;

10. А всї міста їх, по займаньщинах їх, і всї оселї їх пустили на пожар.

11. І взяли всю здобич і все награбоване, людей і скотину,

12. Та й привели бранцїв і награблене і здобич до Мойсея і до Елеазара сьвященника, і до громади синів Ізраїля у табір, на поділлє Моабське, що на Йорданї, проти Ерихона.

13. І вийшли Мойсей та Елеазар сьвященник і всї князї громадські назустріч їм перед табором.

14. І розгнївився Мойсей на воєводів та на тисячників і на сотників, що з війни вернулись;

15. І каже до них Мойсей: Про що ви зоставили живими все жіноцтво?

16. Се ж вони були по радї Білеама принадою синам Ізрайлевим, щоб вони вчинили зраду проти Господа, задля Пейора, через що й був помір у громадї Господнїй.

17. Оце ж повбивайте всїх дїтей музького полу, і все жіноцтво, що пізнало мужчину, злїгшись, також повбивайте.

18. Всїх же дїтей жіночого полу, дївчат, що не пізнали ложа з чоловіком, позоставляйте живими для себе.

19. А ви самі пробудете поза табором сїм день, кожен, хто вбив чоловіка і кожен, хто приторкнувсь до вбитого, всї ви очиститесь в третїй день і в семий день, ви і полоняни ваші,

20. Мусите ви очистити і всяку одїж і всяку посудину шкіряну, і всяку роботу з козиної шерстї і всяку посудину деревяну.

21. І сказав Елеазар сьвященник до всїх людей військових, що ходили на війну: Се установа закону, що заповідав Господь Мойсейові:

22. Тільки золото й срібло, мідь, зелїзо, цина й олово,

23. Усе що держиться в огнї, мусите проводити через огонь, щоб стало чистим; а все таки мусите його водою очищення од гріха очистити; а все, що не видержить в огнї, проведете через воду.

24. І повипираєте одїж свою в семий день, і станете чистими, а тодї ввійдете до табору.

25. І промовив Господь до Мойсея словами:

26. Перелїчи здобичу, людей і скотину, ти і Елеазар сьвященник і голови родин всієї громади;

27. Та й подїлїть здобичу по половинї між тими, що воювали, і всією громадою.

28. І возьми данину для Господа від тих, що становились у військові лави: одну душу із пятьсот, з людей та з буйної скотини та з ослів та з дрібної скотини;

29. Із їх половини возьмеш се та й оддаси Елеазарові сьвященникові як жертву возношення Господеві.

30. А з половини, що дістанеться синам Ізрайлевим, возьмеш одну душу із пятьдесять, із людей, та з буйної скотини, та з ослів, та з дрібної скотини, з усякої скотини; і віддаси Левітам, що доглядають храмини Господньої.

31. І вчинили Мойсей та Елеазар сьвященник так, як заповідав Господь Мойсейові.

32. І була добич, оставшаяся від захопленого, що захопив люд військовий, така: дрібної скотини шістьсот і сїмдесять і пять тисяч,

33. А буйної скотини сїмдесять і дві тисячі,

34. А ослів шістьдесять і одна тисяча;

35. Що ж до душ людських, то було дївчат, що не знали ложа мужнього, всїх, трийцять і дві тисячі душ.

36. А друга половина, пай тих, що стояли у військових лавах, була по перелїченю така: дрібної скотини триста трийцять сїм тисяч і пятьсот.

37. А данина для Господа з дрібної скотини була: шістьсот сїмдесять і пять штук;

38. А буйної скотини було трийцять і шість тисяч, з того данина для Господа була: сїмдесять і дві штуки;

39. А ослів було трийцять тисяч і пятьсот, а данина для Господа з них шістьдесять і одна штука;

40. Душ же людських було шіснайцять тисяч, а з них данина для Господа трийцять і дві душі.

41. І віддав Мойсей Елеазарові, сьвященникові, данину на жертву возношення Господеві, як повелїв Господь Мойсейові.

42. А з половини, що випала синам Ізрайлевим, що віддїлив Мойсей від другої половини, що була для людей військових,

43. Була ж половина, що випала для громади, така: триста трийцять сїм тисяч і пятьсот штук малої скотини,

44. Та буйної скотини: трийцять і шість тисяч,

45. Та ослів: трийцять тисяч і пятьсот,

46. Та й душ людьких: шіснайцять тисяч душ.

47. А з половини, що випала синам Ізрайлевим, взяв Мойсей одну душу із пятьдесять, із людей та із скотини, та й віддав Левітам, що доглядали храмини Господньої; так як заповідав Господь Мойсейові.

48. І приступили до Мойсея воєводи та тисячники та сотники, та й промовили до Мойсея:

49. Слуги твої перелїчили військових людей, що поручені нам, і не бракує з нас нї одного чоловіка:

50. І оце ж приносимо ми приніс Господеві, що хто знайшов із золотих річей: обручки, ланьцюжки, перстенї, сережки й намиста, щоб відправити за душі наші покуту перед Господом.

51. І взяли в них Мойсей та Елеазар сьвященник золото всїлякої штучної роботи.

52. І було всього золота, принесеного в жертву возношення Господеві шістьдесять тисяч сїмсот і пятьдесять секлїв, від тисячників і від сотників.

53. Люде ж військові грабили кожен для себе.

54. І взяли Мойсей та Елеазар сьвященник золото у тисячників і сотників, і внесли його в соборний намет, як спомин від синів Ізраїля перед Господом.