Филимона 1 KUL

1. Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,

2. та любій Апфиї, та Архипові, товаришові воїну нашому і домашній твоїй церкві:

3. Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

4. Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,

5. чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,

6. щоб спільність віри твоєї була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.

7. Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих дізнали одради через тебе, брате.

8. Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,

9. та ради любови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;

10. благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,

11. колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,

12. ти ж його, чи то серце моє, прийми.

13. Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;

14. та без твоєї волї не хотїв я нїчого зробити, щоб не мов по неволї добро твоє було, а по волї.

15. Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його,

16. вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тїлу, і в Господї.

17. Коли ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.

18. Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.

19. Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.

20. Так, брате, нехай маю потїху з тебе в Господї; звесели серце моє в Господї.

21. Надїявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, нїж говорю, зробиш.

22. Разом же наготов менї і господу; надїюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.

23. Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї, Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.

24. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.