Приповісті Соломонові 12 KUL
1. Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2. Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3. Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4. Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.
5. Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.
6. Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.
7. Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8. О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9. Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10. Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11. Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12. Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13. Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14. Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому.
15. Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16. Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17. Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана.
18. Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює.
19. Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину.
20. Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21. Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
22. Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23. Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24. Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
25. Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
26. Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
27. Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
28. На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї.