Приповісті Соломонові 13 KUL
1. Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
2. Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло.
3. Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
4. Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
5. Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
6. Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
7. Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
8. Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
9. Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
10. Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість.
11. Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
12. Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.
13. Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
14. Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
15. Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
16. Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
17. Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.
18. Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
19. Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
20. Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє.
21. За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
22. Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
23. Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
24. Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
25. Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.