Приповісті Соломонові 13 UBIO

1. Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

2. З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

3. Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

4. Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

5. Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

6. Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

7. Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

8. Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

9. Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

10. Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

11. Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

12. Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

13. Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

14. Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

15. Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

16. Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

17. Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

18. Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

19. Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

20. Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

21. Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

22. Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

23. Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ’я.

24. Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

25. Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.