Приповісті Соломонові 14 UTT
1. Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.
2. Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.
3. З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.
4. Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.
5. Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.
6. Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.
7. У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.
8. Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.
9. Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.
10. Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.
11. Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.
12. Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.
13. Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.
14. Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.
15. Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.
16. Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.
17. Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.
18. Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.
19. Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.
20. Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.
21. Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.
22. Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.
23. У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.
24. Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.
25. Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.
26. У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.
27. Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.
28. Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.
29. Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.
30. Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.
31. Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.
32. Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.
33. У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.
34. Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.
35. Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.