Приповісті Соломонові 16 KUL

1. Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.

2. Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.

3. На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.

4. Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника - на день його горя.

5. Всякий гордий серцем - гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.

6. Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.

7. Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.

8. Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.

9. Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.

10. В царських устах - слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.

11. Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.

12. Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.

13. Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.

14. Царська досада - се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.

15. В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ.

16. Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло.

17. Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.

18. Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце.

19. Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.

20. Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.

21. Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.

22. Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі.

23. Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.

24. Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.

25. Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї.

26. Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.

27. Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий.

28. Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.

29. Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;

30. Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство.

31. Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.

32. Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати.

33. У полу кидається жереб, та випад його від - Господа.