Приповісті Соломонові 16 UTT
2. Усі вчинки покірного відкриті перед Богом, — безбожні ж у день лиха пропадуть.
5. Кожний гордий серцем — нечистий перед Богом; хто неправедно ручається — такому не уникнути кари.
7. Діяти за правдою — початок доброї дороги, адже це приємніше для Бога, ніж принесення жертв.
8. Хто шукає Господа, знайде пізнання з праведністю, а ті, хто щиро Його шукає, знайдуть мир.
9. Усі Господні діла — зі справедливістю, а безбожний зберігається на день лиха.
10. На устах царя — священний вирок, — на суді його уста не схиблять.
11. Рівновага терезів — праведність перед Господом; Його діла — важки точні.
12. Чинити зло — огида для царя, адже престол влади облаштовується праведністю.
13. Приємні цареві праведні уста, — він любить слова правди.
14. Гнів царя — вісник смерті, та мудра людина його вмилостивить.
15. Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.
16. Коли мудрість будує гнізда — це краще за золото, і гнізда розуму — кращі за срібло.
17. Дороги життя оминають зло, і шляхи праведності продовжують життя. Хто приймає повчання, той перебуватиме в добрі; хто дотримується застережень, осягне мудрість. Хто слідкує за своїми дорогами, той і душу свою береже. Хто любить своє життя, той стримуватиме свої вуста.
18. Гордість передує погибелі, а падінню — безумність.
19. Кращий сумирний, який у приниженні, ніж той, хто ділить здобич із гордими.
20. Хто розумно провадить діла, той знаходить добро, а хто покладається на Бога, той блаженний.
21. Мудрих і розсудливих називають поганими, а радше слухають солодких у слові.
22. Розум для тих, хто його придбав, є джерелом життя, а настанови нерозумних — зло.
23. Серце мудрого думає про те, що виходить з його уст; його уста зодягнуться в розважливість.
24. Приємні слова — як вощина з медом, її солодкий смак — оздоровлення для душі.
25. Є дороги, які видаються людині правильними, однак їхній кінець дивиться на дно аду.
26. Людина важко на себе працює і проганяє свою погибель, однак крутій носить погибель на своїх устах.
27. Безглузда людина риється в злі й на своїх губах, наче скарб, збирає вогонь.
28. Лукава людина поширює зло і смолоскип обману запалює лиходійствами, і сіє розділення серед друзів.
29. Беззаконна людина спокушає друзів і веде їх на недобрі дороги.
30. Хто втупив свої очі, той задумує підступне, окреслює своїми устами всяке зло; такий — піч злоби.
31. Сивина — це вінець честі; її знаходять на шляхах правди.
32. Терпелива людина краща за сильну, а хто панує над гнівом, кращий від того, хто здобуває місто.
33. Безбожним за пазуху падає всяке зло, а все праведне походить від Господа.