Приповісті Соломонові 17 UTT
1. Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
2. Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
3. Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
4. Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
5. Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
6. Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки. 6aДля вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
7. Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
8. Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
9. Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
10. Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
11. Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
12. Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
13. Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
14. Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
15. Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
16. Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість? 16aХто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
17. На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
18. Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
19. Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
20. Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
21. Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
22. Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
23. Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
24. Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
25. Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
26. Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
27. Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
28. Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.