Приповісті Соломонові 18 KUL

1. Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.

2. Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.

3. З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором.

4. Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік.

5. Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.

6. Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.

7. Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його.

8. Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.

9. Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника.

10. Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.

11. Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.

12. Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора.

13. Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.

14. Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий - хто може піддержати його?

15. Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.

16. Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.

17. Первий в свойму спорі - правий, та приходить його противник, й перевірює справу.

18. Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.

19. Розгнїваний брат - як утверджене місто, а звяга (з ним) - як засови в замку.

20. Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.

21. Смерть і життє - в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.

22. Хто знайшов добру жону - знайшов добро й одержав ласку від Господа.

23. Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.

24. Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.