Приповісті Соломонові 18 UBIO

1. Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

2. Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

3. З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

4. Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

5. Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

6. Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

7. Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

8. Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

9. Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

10. Господнє Ім’я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

11. Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

12. Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

13. Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

14. Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

15. Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

16. Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

17. Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

18. Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

19. Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

20. Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

21. Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

22. Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

23. Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

24. Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив’язаний.