Приповісті Соломонові 19 KUL
1. Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2. Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3. Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4. Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5. Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6. Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7. Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8. Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий - находить добро.
9. Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.
10. Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.
11. Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.
12. Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.
13. Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.
14. І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.
15. Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16. Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17. Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18. Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19. Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20. Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21. Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22. Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23. Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24. Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25. Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного - він ще порозумнїє.
26. Хто батька нехтує й матїр проганяє, - той син ледачий й безчесний.
27. Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28. Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29. На зрадливих готові суди, а на тїло безумних - удари.