Приповісті Соломонові 19 UMT
1. Краще бідний, та чесний, аніж з лукавими устами, та дурний.
2. Звісно, бажання без знання пусті; а той, хто надто поспішає, губить шлях.
3. Невігластво підточує життя людині, вона ж гнівається на Господа за це.
4. Багатство притягує друзів, а вбогого друзі залишають.
5. Лжесвідок не уникне покарання, не врятується свідок брехливий.
6. Багато людей підлещуюється до щедрого вельможі, записуються в друзі до того, хто обдаровує.
7. Злидаря зневажають усі його брати, а що вже говорити про друзів! Ті його сахаються: він просить поради, а їх немає.
8. Хто любить життя, той набирається розуму. Хто шанує знання, той збагне, що є добро.
9. Брехливий свідок не залишиться без покарання, неправдивий свідок загине.
10. Пустоголовому багатію не годиться наживати скарби, це так безглуздо, як і рабу керувати князями.
11. Здоровий глузд породжує терпіння, людину звеличує вміння прощати образи.
12. Царський гнів, немов лева рик, а ласка його, мов роса на траві.
13. Нерозумний син — нещастя для батька, а пащекувата дружина дратує, як неспинне крапання дощу крізь дірявий дах.
14. Дім і багатство успадковуються від батьків, а розважлива дружина — від Господа.
15. Лінощі навівають глибокий сон, бажання ледакувати веде до голоду.
16. Хто підкоряється заповітам, той зберігає життя, хто не шанує Божий шлях — загине.
17. Давати жебраку, що позичати Господу. За ваше милосердя Бог воздасть вам.
18. Напучуй свого сина, в тому — єдина надія; не роблячи цього, тільки зла йому завдаєш.
19. Запальна людина повинна нести покарання; навіть якщо помилуєш її, потім усе повториться.
20. Вислухай пораду й прислухайся до повчань, щоб зрештою набратися мудрості.
21. Багато задумів у серці людському, але Господь вирішує, що має статися.
22. Скнарість — то ганьба, краще бути бідним, ніж брехливим.
23. Страх Господній дає прекрасне життя; тож роки минають без страху, що нагряне біда.
24. Лінько опускає в миску руку, та навіть до рота повернуть її не може.
25. Скарай пихатого, і дурень набереться розуму; Дай настанови розсудливому, і він сам помудрішає.
26. Хто не шанує батька й проганяє матір, той негідний і зганьблений син.
27. Слухайся повчань, мій сину, якщо бажаєш утекти від дурних помилок невігласів.
28. Нікчема висміює справедливість, а вуста неправедного живляться несправедливістю.
29. Покарання існує для пихатих самолюбців, а удари — для спин дурнів.