Приповісті Соломонові 22 KUL

1. Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.

2. Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.

3. Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.

4. За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.

5. Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.

6. Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.

7. Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.

8. Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.

9. Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.

10. Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.

11. Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.

12. Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.

13. Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"

14. Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.

15. Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.

16. Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.

17. Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;

18. Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.

19. Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.

20. Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,

21. Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?

22. Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -

23. Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.

24. З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,

25. Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.

26. Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;

27. Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?

28. Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.

29. Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.