Приповісті Соломонові 23 KUL

1. Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;

2. Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.

3. На ласощі його не надься: се оманлива страва.

4. В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.

5. Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.

6. Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;

7. Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.

8. Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.

9. При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.

10. Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,

11. Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.

12. Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.

13. Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;

14. Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.

15. Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;

16. Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.

17. Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;

18. Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.

19. Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.

20. Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -

21. Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

22. Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.

23. Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.

24. Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.

25. Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.

26. Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.

27. Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;

28. Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.

29. У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?

30. У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.

31. Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!

32. Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.

33. Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,

34. І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;

35. Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.