Приповісті Соломонові 23 UMT
1. Коли сідаєш за стіл із правителем, пам’ятай, хто перед тобою.
2. Ніколи не їж занадто, навіть якщо ти дуже зголоднів.
— 7 —3. Не тягнися до смачного — це оманлива їжа.
4. Не розтрачуй всі сили і здоров’я на накопичення скарбів. Якщо вважаєш себе мудрим — запасайся терпінням.
— 8 —5. Лиш на мить відведеш погляд, як багатство зникне, наче в нього виросли крила, і орлом злетить у небо.
6. Не бери хліба за столом у скнари, не тягнися до його ласощів.
7. Він же, як пір’я у горлі. «Їж та пий», — він припрошує, але нещиро.
— 9 —8. Те, що проковтнеш, тебе знудить, та не будеш знати як уникнути приниження.
— 10 —9. Не давай поради дурню, бо не зрозуміє він мудрості слів твоїх, та зробить з тебе посміховисько.
10. Не руш вікових меж кам’яних, не зазіхай на сирітські поля.
— 11 —11. Тому що в них могутній Захисник (Господь), Він притягне тебе до суду.
— 12 —12. Налаштуй свій розум на повчання, прислухайся до розумних порад.
13. Не позбавляй юнака виховання, не помре він від того, що палиця походить по його спині.
— 13 —14. Якщо сам його повчатимеш різкою, врятуєш його життя від Шеолу.
15. Сину мій, якщо помудрішаєш, то й моє серце звеселиться.
— 14 —16. Моє серце сповниться радістю, коли з уст твоїх злітатимуть праведні слова.
17. Не дозволяй заздрощам до грішників поселитися в серці, хай живе там завжди страх перед Господом.
— 15 —18. Тоді матимеш щасливе майбутнє і твої сподівання не розпиляться на порох.
19. Слухай, сину, й набирайся мудрості, і вибери правильний життєвий шлях.
20. Не водися з тими, хто п’є без міри, хто м’ясом давиться, ненаситний.
— 16 —21. Бо п’яничка й ненажера збідніють, їх лінощі в лахміття одягнуть.
22. Слухайся батька, який життя тобі дав, і не зневажай матір, коли зістариться.
23. Купи й не продавай того, що є правдиве: мудрість, настанови й розуміння.
24. Батько праведного тішитиметься, хто викохає мудрого сина, матиме радість у ньому.
— 17 —25. Дай батькові й неньці відчути радість, нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.
26. Сину мій, нехай твій розум мені довіриться, побачать очі шлях Мій добрим.
27. Бо повія — то глибока яма, а спокусниця — вузька криниця.
— 18 —28. Вона, мов крадій, у засідці чатує, і множить перелюб поміж чоловіків.
29. Хто зітхає, хто ридає? Хто свариться, хто скаржиться? Хто синці невинні рахує? Хто заплакані очі червоні втирає?
30. Це ті, хто допізна за вином сидить, хто шукає, де б чого напитися.
31. Не задивляйся на вино, коли проміниться у келихах червоно. Його приємно і легко ковтати,
32. але зрештою воно кусає, мов гадюка, й отруює, немов змія.
33. Твої очі побачать чудернацькі видіння, а розум затуманиться, заплутаються слова.
34. Ти будеш хворий, наче той, кого кидають хвилі в морі, мов той, хто на верхівці щогли.
35. Ти скажеш: «Мене вдарили, але я болю не відчув, мене побили, та я цього і не помітив! Коли очуняю, піду шукати, де б іще хильнути».