Приповісті Соломонові 25 UMT

1. Ось іще Соломонові притчі, зібрані людьми царя юдейського Езекії.

2. Велич Господа в тому, щоб приховувати, а слава царева в тому, щоб розкрити справу.

3. Незбагненні царські серця, як небеса недосяжні, як прірви земні.

4. Якщо очистити срібло від домішок, майстер зможе зробити різноманітні прикраси.

5. Якщо прогнати неправедних з царських очей, зміцниться трон його правосуддям.

6. Не хвалися в присутності царя, не ставай там, де місце знатним.

7. Краще, як тебе погукають: «Підійди сюди», — аніж принизять на очах у всіх вельмож та відішлють до самих нищих.

8. Не спіши до суду, бо що робитимеш потім, коли твій ближній доведе, що ти неправий?

9. Сперечайся про справу з сусідом, але таємниці чужої не відкривай,

10. щоб судді не довелося присоромити тебе, і ти не втратив довір’я інших.

11. Золоті яблука в срібному обрамленні — ось чим є зважене, вчасне рішення.

12. Мудрий порадник для уважного слухача — це золота сережка, це прикраса зі щирого золота.

13. Вірний посланець — цінний для свого хазяїна, мов склянка води у жнивну днину.

14. Той, хто обіцяє подарунок, але не дає, мов хмара і вітер без дощу.

15. Маючи терпіння, можна й правителя переконати; м’яка розмова кістки ламає.

16. Якщо знайдеш мед, їж рівно стільки, щоб насититися, щоб не об’їстися, щоб не нудило.

17. Не муляй очі сусідові, щоб не обриднути йому, не викликати його зневагу.

18. Людина, що зводить наклеп на сусіда — то вітрогон з мечем і нагостреною стрілою.

19. Він, мов гнилий зуб, мов тремтячі ноги, на які марно сподіватися у лиху годину.

20. Сумному серцю радісна пісня — то все одно, що в холодний день роздягнутися, чи змастити рану оцетом.

21. Якщо твій ворог голодує, дай йому поїсти, якщо хоче пити, вгамуй його спрагу.

22. Тоді ти змусиш його відчути сором, і Господь дасть тобі винагороду.

23. Північний вітер дощ приносить, плітки таємні гнів плодять.

24. Краще жити в закутку на горищі, ніж під одним дахом зі сварливою дружиною.

25. Гарні новини з далеких країв — ковток прохолодної води для спраглого.

26. Немов замулене джерело і отруєний потік, страждає праведний у руках безбожного.

27. Недобре об’їдатися медом, так само марно шукати слави.

28. Людина, яка не стримує гнів, немов беззахисне місто з поваленими мурами.