Приповісті Соломонові 27 UMT
1. Не хвалися завтрашнім днем, бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2. Нехай інший тебе вихваляє, а не сам, хтось інший, а не власні уста!
3. Камінь — важкий, пісок не легко нести, але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4. Лють — жорстоке почуття, гнів заливає, наче повінь, та перед ревнощами хто вистоїть?
5. Краще — відкритий осуд, ніж приховане кохання.
6. Рани, отримані від друга — на користь, бо не зі зла, а поцілунок ворога — підступний.
7. Ситий і на мед не гляне, а для голодного й гірке — солодке.
8. Людина, яка блукає далеко від рідної оселі, схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9. Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють, задушевність друга приємна щирою порадою.
10. Не відштовхни ні свого, ні батькового друга; не приходь у дім брата, коли в тебе біда. Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11. Будь мудрим, сину, втіш моє серце, тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12. Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався, а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13. Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився, візьми заставу у нього заради чужинця.
14. Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає, то вважай, що він прокльони шле.
15. Постійні краплі зі стелі у день дощовий і пащекувата дружина — однаково огидні.
16. Тримати її все одно, що приховувати вітер або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17. Залізо гострить залізо, так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18. Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає, хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19. Як у воді віддзеркалюється обличчя, так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20. Шеол та Абаддон ніколи не вдоволені, так і людським очам — усе мало.
21. Для срібла — тигель, для золота — горно, а людина проходить через випробування славою.
22. Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном, дурість із нього все одно не витовчеш.
23. Дбай про отару свою, добре пильнуй свою череду.
24. Адже багатство не збережеш навічно, і корони не стане на прийдешні покоління.
25. Коли трава жухне, а потім нова виростає, коли збирають сіно на схилах,
26. тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися, і кози, щоб сплатити за лан.
27. Тоді буде вдосталь козячого молока, щоб напитись тобі й домашнім твоїм, і щоб слуги твої жили й не хворіли.