Приповісті Соломонові 28 KUL

1. Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.

2. Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом - він довговічен.

3. Убогий чоловік, що вбогих оббирає, - се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.

4. Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, - гнїв на них мають.

5. Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.

6. Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.

7. Додержуєш закон, - розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, - отця твого соромиш.

8. Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.

9. Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва - хиба лиш гидота.

10. Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.

11. Чоловік багатий - мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.

12. Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.

13. Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.

14. Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.

15. Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.

16. Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, - життє продовжає.

17. Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, - хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.

18. Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, - на одній з них впаде.

19. Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.

20. Вірний чоловік - богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.

21. Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.

22. Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.

23. Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.

24. Хто в батька-матері вкраде, та й каже: "се не гріх", - той товариш рабівника.

25. Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, - добро йому буде.

26. Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї - спасеться від злого.

27. Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, - того проклинають.

28. Як безбожні йдуть у гору, - ховаються люде; як же вони упадають, - праведник більшає.